Він сидить на смереці у розлогому гнізді, яке нагадує великого капелюха. Чекає, а до нього йдуть знедолені, ображені, безнадійно хворі, ті, котрі були у безвиході.
На цю місію – рятувати людей – благословив Лелеку Добре Серце Сам Всевишній.
З вирію повертався сам, був у розпачі: його лелька загинула, він теж відчував близький кінець.
Якась невидима сила підняла його вгору. Коли голова і крила торкнулися променисто-голубої брами, вона відчинилася, і Лелеку засліпило яскраве золотаве світло, а згори пролунав голос:
- Творіння моє, не журися, що став безсилим, ти ще послужиш людям. Я благословляю тебе лікувати хворих, зцілювати їх, допомагати нещасним, наставляти на добру дорогу тих, хто загубив себе і звернув зі своєї життєвої стежини. Ти будеш Моїм посланцем на Землі і робитимеш усе, щоб світ ставав кращим. Обнімай людей своїми крильми. Облагороджуй їх.
Лелека покірно схилив голову і смиренно склав крила. З тих пір він ревно виконує повеління Творця.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 12592 раза. Голосов 8. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Страна Фантазии. Фантик 6 - Олег Хуснутдинов Так уж получается, что из маленьких крупинок добрых дел, вырастает понимание твоей "нужности". А это так необходимо: быть кому-то нужным! Ведь мы живем до тех пор на нашей прекрасной планете - пока мы кому-то здесь нужны...
Проповеди : У брата умер неверующий отец... - Сергей Сгибнев - У многих из нас умирают родственники, друзья, близкие.... По общепринятым меркам - неверующие. Где они? Где их мятущиеся души? Что и как должны мы делать и что говорить этим людям? Как мы можем их утешить?
Тема может показаться спорной.... Но я считаю, что \"если кто и хотел бы спорить, то мы не имеем такого обычая....\"
